Яны досыць наслядзілі ў сусветнай літаратуры – пачынаючы з кніжак па кулінарыі да твораў класікаў. Калі аўтару трэба адлюстраваць ненасытнасць, эгаізм, неахайнасць і невуцтва, ён абавязкова ўспомніць пра іх. Адны толькі дзеці, такія спагадлівыя і уразлівыя, заўсёды перажываюць, шкадуюць і захапляюцца вясёлым норавам, удаласцю і адвагай гэтых персанажаў.
Вы, напэўна, ужо здагадаліся, што гаворка ідзе пра свінню, сімвал надыходзячага 2019 года. Напярэдадні свята не будзем гаварыць пра іх дрэнна. Тым больш што ёсць пісьменнікі, якія не толькі рэабілітавалі свінню (напрыклад, у Гогаля яна праціўніца бюракратыі і суцяжніцтва), але і зрабілі яе ледзь не porcus sapiens (ну як тут не ўспомніць Оруэла і яго “Жывёльны двор”).
Давайце паспрабуем па прапанаваных цытатах вызначыць, у якім творы дзіцячай літаратуры свіння стала галоўным або адным з галоўных (і станоўчых!) герояў.
“Ну і шмат жа цацак было ў дзіцячым пакоі – проста не злічыць! А высока над імі, на шафе, стаяла скарбонка – гліняная свіння. У спіне ў яе, як і належыць, была прарэзана шчыліна для манет. Спачатку гэтая шчыліна была вузенькая, але потым яе трошкі пашырылі ножыкам-сцізорыкам, каб у яе пралазілі і буйныя срэбныя манеты. Дзве такія манеты ляжалі ўжо на дне ейнага жыватка, а пра дробязь і казаць ужо няма чаго. Драбязой свіння была, як той казаў, бітком набітая, нават і дзынкнуць не магла. Куды ж болей? Ні адна свіння з грашыма не магла б пажадаць лепшай долі”
“Свіння-скарбонка”. Ганс Хрысціян Андэрсан
«Давным-давно, предавно,
Когда свиньи пили вино,
А мартышки жевали табак,
А куры его клевали
И от этого жесткими стали,
А утки крякали: кряк-кряк-кряк!
Жила-была на свете старая свинья с тремя поросятами.
Сама она уже не могла прокормить своих поросят
и послала их искать по свету счастья»
“Тры парасяці”. Англійская народная казка
«...И она слетела с Ёжикиного носа и закружилась над поляной. “Видишь? Видишь?” – кричала она, пролетая мимо окошка. А Ёжик так прижался к стеклу, что нос у него расплющился и стал похож на поросячий пятачок; и Снежинке казалось, что это уже не Ёжик, а надевший колючую шубу поросенок смотрит на нее из окна»
“Поросёнок в колючей шубке”. Сяргей Казлоў
«Весной поросята ходили гулять.
Счастливей не знал я семьи.
“Хрю-хрю”, – говорила довольная мать,
А детки визжали: “И-и!”»
“Поросята”. Самуіл Маршак
“Спярша ён падумаў: «Гэтае бзыканне мусіць нешта азначаць. Так не бывае, каб нейкае бзыканне гудзела і бзыкала проста так, з ніадкуль. Калі я чую бзыканне, значыць, хтосьці бзыкае, а дзеля таго, каб бзыкаць, наколькі я разумею, трэба быць пчалой»”
“Віні-Пух і ўсе, усе, усе...”. Алан Мілн, перакладчык Віталь Воранаў
«Познакомьтесь: это Тимоша. Вы думаете, он обычный поросенок? Нет, Тимоша необыкновенный, потому что у него есть характер. Про таких говорят: железный характер.
Вот не желает Тимоша, например, суп есть. И не будет. И никто его не уговорит, потому что характер! Или, например, скажет ему лучший друг мышонок Оська, что волшебники существуют, Тимоша ни за что не поверит! Вот какой необыкновенный поросенок!»
“Необыкновенный поросенок”. Алена Агінская
«Слухай, дзетка, калi ласка,
Вось такая выйшла казка.
Неяк ладны парсючок
Выйшаў цiха на лужок.
I гаворыць парасятка:
“Не указ мне свiнаматка.
Я адзiны з парсюкоў,
Што не слухае бацькоў.
Хачу свет заваяваць,
У iм адзiны кiраваць”»
“Неразумны парсючок”. Алег Старынчык
«Нам не страшен серый волк,
Серый волк, серый волк!
Где ты ходишь, глупый волк,
Старый волк, страшный волк?»
“Три поросенка”. Сяргей Міхалкоў
«Но всего милее Татеньке
Не котёнок полосатенький,
Не утёнок, не цыплёнок,
А курносый…»
“Поросёнок”. Карней Чукоўскі
«Однажды из дальнего плавания возвратился парусник “Верный”.
– Эй, Хрюша, помоги сундук домой отнести!
– А что в нем такое? Уж очень тяжелый.
– Осторожно, не урони, в сундуке спрятаны сокровища. Хочешь посмотреть?»
“Как Хрюша клад нашел”. Валерый Гарбачоў
«– Вы, конечно, слыхали о госпоже Беладонне? Так вот я у нее служил!
– Беладонна?! – переспросил Мокус, что-то припоминая. – Леденцы из кислой капусты? Бумажные знатоки? Дырявые воздушные шары? Но, позвольте, что же у этой обманщицы мог делать ты?
– Оказалось, что у меня есть талант! – признался поросенок, потупившись. – В витрине универмага я рассказывал сказку про трех поросят, потом снимал шапку и говорил: “Дети, подайте на домики для бездомных поросят!”»
“Неуловимый Фунтик”. Валерый Шульжык
«Жила-была Свинка. Она была красивей всех. У нее была сестра Запятайка, которая была добрее всех. Затем шел младший братец Хвостик, который был самый любимый. Так все и было: Свинка красовалась, Запятайка всем помогала, а Хвостик был для поцелуев.
Мама Хрюня и папа Хряпа поругивали Свинку за характер, гордились Запятайкой, а Хвостика обожали»
“Красивая свинка”. Людміла Петрушэўская
Тэст падрыхтаваны аддзелам суправаджэння інтэрнэт-партала.